М И Т Ь

                1
Коли  розум  зло  туманить
Там,  де  правда  з  чортом  спить,
Люд  зневолений  в кайданах – 
Гони  геть  потворну  мить!
Як  душу  праведну  терзають
А  кривда  душить  і   волить,
Нещастя  й  недоля  обіймють –
Відлети   жахлива  мить!
Де  совість  взята  у  полон
Та  серце  ниє  і  щимить
І  беззаконням  є  закон –
Пропади  нещадна  мить!
Життю  ціна  базарний  гріш
Де    насильство  процвітає,
Мить   вічністю  приростає  -
Бо  за  себе  не  стоїш!
                2
Коли  ж  люди  всі  щасливі,
Доля  й  радість  сміх  живить,
Маєш  вільну  Батьківщину -
Зупинись казкова  мить!
Неповторність  першого  кохання
В  серці  жайвором  дзвенить, 
Мить  обнімання,  пізнавання -
Сама  щаслива  в  житті  мить.
Чудова  мить  бути  коханим,
Пристрасті  відчути  божевілля,
На  власному  життя  весіллі
Бути  званим  і  жаданим.
Іди   мить    у  безліч  поколінь,
В  села  й  міста,  ліси  і  гори,
Якщо  стомилась  -  відпочинь,
Хай  првда  кривду  завжди  боре!
   31.12. 2012р., Київ


Рецензии