Богуслав

Оленко,  рідна!  Тобі – слава
За  онука  Богуслава,
Самий  вдалий  в  житті  крок:
Ну,  нарешті,  є  Божок!!!
Зійшла  тепер  й  моя  зоря,
Маю  онука  -  богатиря:
Чотири  п’ятсот  і  шістдесят -
Такі  висоти  змогла  взять!
На  другий  день  після  Різдва,
Під  католиків  дива,
О  шістнадцятій  годині
Бог  подарував  їй  сина!
Цей  козак,  наш  карапуз
Новий  очолив  союз
З  Білорусі  й  Латвії
І  України  знатної.
Довго  серденько  смутніло,
Бо  прізвище  сиротіло,
Слава  Богу,  дочекався,
Без  надії,  сподівався!
Онучок  й  правнучку  маю
Їх  люблю  і  поважаю,
Всі  розумниці  й  красуні.
Ура!  Росте  козак  в  Україні!
  26.12. 2012р., Київ
 


Рецензии