Ганна Осадко. Голос спортивного комментатора

                Ганна Осадко.

        ГОЛОС СПОРТИВНОГО КОММЕНТАТОРА.

        Никогда не забуду:
        как хлопчатобумажная нитка Голоса спортивного комментатора
        вытаскивала меня из дрожи гриппозного бреда,
        вела,
        натягиваясь звонко на крике " Гол...Г-о-о-о-о-л!",
        готовая вот-вот оборваться,
        но я крепко держала липкими от жара руками
       "Не отпустить,
        не распустить,
        потому, что тогда - всё..."

        Судорожно хватала ватный воздух,
        как брассистка неумелая - воду,
        бульк! -
        Но спасательный круг
        Голоса спортивного комментатора
        мамиными руками вытаскивал меня из горячки,
        и над кроваткой склонялся папа,
        А я - такая счастливая!!!! -
        улыбалась блаженно,
        потому,
        что когда я болела
        они никогда не ругались.

       
        Цепочка зимних болезней тянулась с декабря по февраль,
        и голос спортивного комментатора гонял меня по ночам:
       "Лживая маленькая шутница,
        ты ничего не понимаешь в этом мире,
        привозные мандаринки твоего счастья ещё такие зелёные,
        : І - не прячься, как страус, под покрывалом сладких иллюзий,
        : І - то, что написано в книге судьбы ты не объедешь возом,
        : І - пневмония - дебильный способ мирить родителей !"

       "Мир-мир-миром - а пироги с сыром",
        я отвечала скороговоркой,
        и рисовала двух чёртиков скособоченых -
        родителей -
        и себя -
        с растянутыми руками
        меж ними.

        Девочка-трос,
        схватившийся крепко-крепко
        за правый и левый берег,
        дитя - калиновый мостик,
        перекрывая Голос спортивного комментатора
        зовёт папу и маму
        домой.


                *   *   *


       Ганна Осадко.
    ГОЛОС СПОРТИВНОГО КОМЕНТАТОРА,


Не забуду ніколи:
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора
Витягала мене із судомних грипозних марень,
Вела,
Натягувалася дзвінко на «Гол-л-л-л-л-л!»,
Готова от-от увірватися,
Та я міцно тримала липкими від жару руками,
«Не відпустити,
Не розпустити,
бо тоді вже –
все…»
 
Хапала повітря ватяне,
Як недолуга брасистка – воду,
Бульк! –
Але рятівне коло
Голосу_спортивного_коментатора
Маминими руками витягало з гарячки,
І тато схилявся над ліжком,
А я – щаслива!!!! –
Посміхалась блаженно,
Бо
коли була хвора,
То батьки не сварились ніколи…
 
Веревечка зимових хвороб тяглася із грудня в лютий,
Голос_спортивного_коментатора шпетив мене ночами:
«Маленька брехлива жертовнице,
Ти нічого не тямиш у цьому світі,
Привозні мандаринки твого щастя такі зелені,
: І – не ховайся, як страус, під ковдру солодких ілюзій!
: І – що написано в книзі долі, того не об'їдеш возом!
: І – пневмонія – дебільний спосіб батьків мирити!»
«Мир–мир–миром, а пироги – з сиром» –
Відповідала скоромовкою,
малювала двох чортиків скособочених
маму і тата,
і себе –
із руками розчахнутими –
між ними.
 
Дівчинка-линва,
що схопилася міцно-міцно
за берег
лівий і правий,
дитина-місточок калиновий,
що,
перекрикуючи Голос_спортивного_коментатора,
кличе батьків додому...


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112030607747


Рецензии
Спасибі, Глібе!
Кілька неточностей у перекладі –
хлопчатобумажная нитка – шерстяная

и голос спортивного комментатора гонял – ругал

"Лживая маленькая шутница, - жертвенница

З теплом,

Ганна Осадко   11.01.2013 19:44     Заявить о нарушении
Каюся - спішив, йшло, боявся втратити нерв, тут все базується на емоциях. А з вовною просто був заскок, в другому випадку помилився з літерами "а" і "е", а "гонял" поставив замість "ругал"тому, що інше "ругал"було поряд, хоча " ругал" - краще.
Виправити - легко.

Глеб Ходорковский   11.01.2013 20:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.