Розбита знову кудись я біжу
нічого не хочу, давно не живу.
Помилки мої збили з ног вже мене
лиш знаю що хочу, бути там де ти є.
Бо я дишу тобою...
з тобою лиш жива.
З тобою відчуваю
я знову смак життя.
Не йди, залишся лиш зі мною
не йди, я вже хвора тобою
не йди, ти краще вбий в обіймах
з тобою божевільна я,
з тобою я жива.
Всі барви не збагненні
тебе поруч нема
біль так з'їдає мене
і сенсу вже нема.
Ти насолоджуйся життям
забудь мене, якщо ще знаєш.
З тобою так тепло мені гадаєш,
але від мене лиш біда.
Іди...бо сенсу вже немає
іди тебе тебе благаю
забудь напевно божевільна
але в твоїх обіймах занадто я жива.
БожеВiльна
© Copyright: Марина Юневич, 2013
Свидетельство о публикации №113010900997
Свидетельство о публикации №113010900997
Рецензии