Життя
За роком рік, за роком рік,
Учора немовля безвинне,
Сьогодні літній чоловік.
Учора літ не зрахувати,
Безмежжя планів і думок –
Сьогодні треба цінувати
Свого життя найменший крок.
А час спішить кудись без спину,
Немов ракета на столі:
Ось ледь тремтить, рушає, лине,
Та ген уже вона вгорі.
І ось уже її немає,
Шматки згори немов труна.
І тільки гул її лунає,
Як від минулого вина.
А що від того нам лишає –
Чуття надії, чи біди?
А зверху вітер розганяє
Димів залишених сліди.
Життя пройшло усе за планом,
Лиш не за планом мало справ.
Та подивись он там за краном
Ракети новий профіль став.
12.1990 р.
Свидетельство о публикации №113010909678