З-за обрію вже липень визира,
А я ще літом не надихався, їй богу!
Навколо стіни літа, як гора,
Перед очима лиш одна моя дорога.
Дорога на роботу і назад,
Яку торую, забуваючи про втому,
У оправдання мені нічого сказать:
Не бачив літечка,
бо ж так спішив додому.
Так і життя – ти жив, а може й ні,
Любив, робив, спішив і всяке інше,
А дні женуться, пробігають дні,
Немов з гори летить з камінчиком
камінчик.
06.1989 р.
Лiто
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113010905370
Свидетельство о публикации №113010905370
Рецензии