Туман яром
Косми опускає.
Козак любить дівчиноньку,
Ніжно обіймає.
Обіймалися, кохалися -
Ще люди не знали,
Як узнали, насміялися,
Й навіки прокляли.
Чуже щастя, гарна доля,
Як більмо на оці,
Кістка в горлі, вітер в полі,
Пожива сороці.
Туман яром на долину,
В буйні верболози.
Горе прийшло до дівчини,
Страждання і сльози.
15.12. 2012р., Київ
Свидетельство о публикации №113010904076