Дивна кицька
Може день, а може й два,
Там, де стежечка крива,
Невловима і легка,
Ходить кицька до ставка.
Я дізнатись захотіла,
Що у кицьки там за діло.
Рано вранці повз леваду
Йде вона, а я – позаду.
Так тихесенько крадуся,
Щоб не думала бабуся,
Мов, без дозволу купалась,
Щоб і кицька не злякалась.
От прийшли ми до води,
На землі її сліди.
«Мабуть, кицька, - шепочу,-
Тут гуляє досхочу.»
А вона, оце так диво!
Рибку у ставку вловила!
Й не злякалася води!
«Киць-киць-киць, до мене йди!
Краще б ти впіймала мишку.»
Ми йдемо додому нишком.
Що робили, не скажу,
Бо я з кицею дружу.
Дивна кицька
© Copyright: Наталия Хорунжева, 2013
Свидетельство о публикации №113010911455
Свидетельство о публикации №113010911455
Рецензии
Забавное стихотворение. Сюжет интересный, новый. Стихотворение легко читается и запоминается - по-настоящему детское. Удачи!
Любовь Томская 16.01.2013 00:22 • Заявить о нарушении
Любовь Томская 16.01.2013 00:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.