Я райдугу давно не бачив,
А грім від літаків лиш чув.
Чого це так і що це значить?
Чи я осліп і все забув?
Забув, як розмаїттям сяє
Навпроти сонечка дуга?
Забув, як блискавка літає
І грім пронизливо гука?
А може просто я старію,
А старість холод і пітьма?
А може в світі холодніє
І цього більше вже нема?
Чи ж боротьба за кусень сала
Духовності залляла жар?
А мрії й віру розтоптали
І в серці залишився жах?
Проснись, оглянься, схаменися,
Співай, радій, читай вірші –
І знов засяють блискавиці
І сонця райдуги ясні!
09.91
Навiщо?
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113010910006
Свидетельство о публикации №113010910006
Рецензии