таке дивне відчуття,
наче ти летиш через життя,
таке,наче тобі відрізають серце.
бо воно мовчить, нічого тобі не скаже.
а зазвичай говорить,
завжди щось відчуттям підскаже.
напевно, це знову сон,
як завжди, я не відрізняю
де реальність, за це мені прокльон.
краще до психіатру завітаю.
рву стіни.
напевно, я божеволію.
від чого тільки?
а те "нічого" мене вбиває
з центру мого відірваного серця.
насміхається з мене, і це триває
з мого першого дня народження.
краще б померла.
прокинутись швидше.
але не можу,
тіло вже не слухається більше
я їм не керую, я тіло прошу.
напевно, я вже у цих
чотирьох білих стінах
бо світ притих,
а я у цих
неговорячих кайданах
заважаючих мені
жити.
божевiлля в центрi вiдiрваного
© Copyright: Малин-Тян, 2013
Свидетельство о публикации №113010808323
Свидетельство о публикации №113010808323
Рецензии