Мамо...

Ясні і лагідні, мов сонце, очі
І руки теплі, ніжні і тендітні
Слова твої ласкаві і привітні;
Тебе, матусю, знов почути хочу.

Ти все за мить, лиш глянеш — зрозумієш,
Ти заспокоїш і порадиш щось,
І сум, і біль усмішкою розвієш,
Та жаль, на своїх помилках вчимось...

Матусю, мамо, зморшки, мов проміння,
Розсипались біля твоїх очей,
Дітей своїх ти догляда сумлінно,
Не досипала біля нас ночей.

Лягла на твої плечі часу втома
І сріблом коси вкрила сивина,
Матусю, мамо, я лечу додому,
Де ти чекаєш знов біля вікна...

Кладеш доріжками нитки на вишиванку
З молитвою, щоб був легкий мій шлях ,
Турботливо укриєш тихо зранку,
І берегтимеш спокій в моїх снах

Матусю, мамо, ти - одна єдина,
Свій спокій й душу дітям віддала.
Тебе ніколи, мамо, не покину
Такою ж буду , як і ти була.


Рецензии