Ганна Осадко. ворожба тополиная
ТОПОЛИНАЯ ВОРОЖБА,
Глеб Ходорковский (перевод)
Ежегодно, когда наступает пора тополиного пуха -
и его навалом - белого, пушистого,
весь город стоит словно по щиколотку в хлопке,
и я вспоминаю
девочку в красном платьице в горошек,
со взглядом недетским,
с сердцем
легковерным и верным -
до упрямства,
с губой прикушенной от сосредоточенности -
себя.
Кто-то (кто?)пошутил тогда - неудачно,
Мол, чего ж ты стоишь, рот разинув? А ну-ка, давай, работай!
Тополиный пух приносит в любви счастье!
А собрать его нужно много-много-много
Огромный мешок, на всю хату, от потолка, до порога,
собирать потихоньку, чтобы другие не знали,
сложить в наперник,
набить туго подушку -
и к себе на кровать,
чтоб милому-золотому,
когда-нибудь, после -
отдать...
...а только положит он голову
на подушку из тополиного пуха,
будет,тебя, соплячку,любить
до последнего вздоха (духа???)
Всё синее небо к тебе наклонит, всё небо - а это немало!
...а пух всё падал,
а я, - та, в горошек -
собирала его,
собирала...
...и долго ещё стояла
посреди того пуха,
как капелька крови
(на белом одеяле)
на простыне белой-белой...
* * *
тополинi ворожiння
Ганна Осадко
Щороку, коли надходить пора тополиного пуху,
Навала білого_та_пухнастого,
і місто стоїть по котики в буцім_котоні,
згадую
дівчинку у червоному платтячку із горохами,
з поглядом недитячим,
із серцем легковірним та вірним до впертості,
з губою, прикушеною від зосередження, – себе тоді.
Хтось (хто?) – пожартував невдало,
Мовляв, що ж стоїш, рота роззявила? Нумо до праці!
Пух із тополі щастя-любов приносить!
А назбирати його треба багато-багато-багато,
цілу велику торбу, цілу хату,
потайки назбирати, щоби чужі не знали,
і наладнати в напірник,
і подушку зрихтувати,
і милому-золотому –
потім, колись, віддати...
....а як покладе він голову на подушку із тополиного пуху,
То любитиме вірно тебе-шмаркачку, любитиме до останнього духу,
Синє небо тобі прихилить, ціле небо, із зорями, не багато й не мало!
...а пух падав і падав.
А я_в_ горохах збирала й збирала....
І стояла ще довго
між того пуху вселенського,
як крапелька крові
на білому простирадлі...
© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112052208545
Свидетельство о публикации №113010811668