Зимова самотнiсть

Зима!... Так, навкруги лише зима!
А я стою така собі самотня…
І тільки білий сніг, торкаючись вікна,
Враз падає, неначе у безодню.

Холодне скло… обличчям притулюсь,
Вдивлюсь у темну вулицю зимову:
Он путник одинокий ледь іде,
Я подумки веду із ним розмову…

У білу ковдру вкутані дома,
Їх вітер обмина, нехай посплять.
А я така самотня у вікна,
І тільки ліхтарі на вулиці горять…

Сніг падає, неначе у безодню,
Змінився світ, панує в нім зима.
Застигло все, все тихе та холодне:
І місто біле… та і я сама…

Де я на світі? Взагалі, чи є?
У цьому місті білому, німому?
Чи я той путник, що он ледве йде,
Сама з собою я веду розмову?….


Рецензии
Зимова тиша. І нещасна одинока... так шкода...

здоров'я Вам та радості

З теплом,

Богдана Синюк   07.01.2013 23:27     Заявить о нарушении