Минуле, не...
з душі я порву "пропадіть";
Даруй чисту віру дитини,
бо все, що до тебе, кричить.
Навіщо довіру в багнюку?..
Підозру над правдою лить?...
І чом як береш ти за руку,
мені твоє "бУло" болить?..
О думи, о спогади ночі!
Тепер ви зі мною завжди,
підозра знов серце лоскоче,
та в серці тім, знаю, лиш ти.
Не рвіть мою душу, нещасні,
без грунту, без віри й кінця,
ви лишень у хворій уяві..
Минуле, не рви нам серця.
Свидетельство о публикации №113010705998
Ну і якщо б ти видивали сбірник жіночої лірики, то цей вірш я б там поставив на перший ряд, і з повною назвою "Минуле, не рви нам серця".
Алексей Федорович Чернов 05.06.2013 11:29 Заявить о нарушении
Екатерина Овсяник 07.06.2013 15:27 Заявить о нарушении
Алексей Федорович Чернов 07.06.2013 19:06 Заявить о нарушении
Екатерина Овсяник 08.06.2013 18:02 Заявить о нарушении
Алексей Федорович Чернов 11.06.2013 12:41 Заявить о нарушении