Р О К И

                1
Сімдесят  чотири.  Як  вампіри
Роки  здоров’я  висисають,
Звеличують  або  карають
Бува  по  мірі  чи  без  міри.
Іде  життя,  як  багаття
На  вітрі  буйнім  полум’яніє,
В  вечірніх  сутінках  темніє,
Святить  чи  викидає, як  сміття.
                2
Щаслива  мить.  Можеш  творить
У  ночі  довгі  від  безсоння:
Парнас,  Голгофа,  чи  Безодня -
На  що  вже  Бог  благословить.
В  житті  краса.  Смерті  коса 
На  сиву  голову  чекає,
В  Раю  чи  Пеклі  виглядає
На  Землі  чи  в  Небесах.
                3
Ідуть  роки.  Снують  думки,
Минуле  з  сьогоденням  співставляю,
Сльози  на  очі  навертають
Чи  всупереч,  чи  завдяки.
Рідний  куток.  Трійко  діток,
А  в  мами  скрізь  одні  турботи,
З  росою  бігла  на  роботу,
В  недолі  міряючи  крок.
                4
Жита - стіна.  Вдова  одна
Косою  з  чоловіками  махала,
Сльозами  й  потом  поливала
Усе  життя,  як  ті  жнива.
Роки  голодні.  Хата  холодна.
Земляна  долівка.  Каганець.
Чи  ще  живий,  а  може  мрець
У  безпросвітницькій  безодні.
                5
Коноплі  росли. Маки  цвіли.
Варили  шпарко « бурячиху»,
Об  землю  часом  били  лихом
Та  ще  й  веселими  були.
В  обіймах  свобод  тепер  народ
Проблеми  інші  вже  рішає,
Роботу  сам  собі  шукає,
Звільняється  від  гніту  й  перешкод.
                6
В  очах  імла.  Багато  зла –
Дивиться,  слухає,  спостерігає,
Терпить,  гнівить,  вверх  обирає
Лисицю,  вовка  чи  осла.
Чи  то - хижак,  чи  то - простак
В  очільники  скрізь  попадає -
Демократія  ще  шкутильгає,
То  й  робимо  завжди  не  так.
                7
Нова  доля.  Вчимось  поволі
В  ній  працювати  і  творити,
Буває  не  знаємо  як  жити,
Страждаємо  ще  від  сваволі.
В  майбутнє - путь.  Роки  ідуть -
У  вільній  Україні  жити!
На  ноги  стали  твої  діти,
Онуки  й  правнуки  ростуть.
   25. 11. 2012р., Київ