Вороння каркало над полем,
Тривогу галасом здійма,
В повітрі зашуміло болем,-
Ось і в село прийшла війна.
Збирайся, ораче, в дорогу,
Кидай вже плуга, ти - солдат
І підеш під команду "В ногу!"
У перший бій, на першу рать.
Скричав від кулі в тім бою
Солдат, - Життя ще не дожив,
Не докохав жону свою,
Малих дітей не долюбив..!
І марилось село в предсмерті,
І верби над ставом вплачі,
Хатина соняхом підперта,
І запах вишень уночі.
Не хочеться вмирать,чорнота
Світ білий в тілі пожира,
Останнє чулося, як рота
Хрипіла ранено "ура.."
Вшануймо память убієнних,
Кого поглинула війна,
Нехай минають дні нас темні,
Дітей минає воєн тьма.
Память
© Copyright: Яян Иванов-Валеков, 2013
Свидетельство о публикации №113010602467
Свидетельство о публикации №113010602467
Рецензии