У кожного із нас своя дорога,
У кожного із нас свої путі.
Когось дорога та веде до Бога,
А інший сам собі є Бог в житті.
Простій людині скільки в світі треба –
Ковток повітря свіжого щодня,
Над головою клаптик сонця й неба,
Й здоровою, щоб вся була рідня.
Для щастя треба мало: лиш би в світі
Снігами все очистилось від зла,
А навесні буяла в повноцвітті
Земля моя, й калиною цвіла!
Щоб був Господь один, для всіх єдиний,
А ми ж – простими, Божими дітьми.
Любили край свій вічний, тополиний,
І залишались все-таки Людьми!
Для щастя треба мало
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2013
Свидетельство о публикации №113010611211
Свидетельство о публикации №113010611211
Рецензии