1.Неначе так далеко до весни,
А промінь на вікні залишив краплі.
Він танув не від самоти…
Він танув, мріяв та не плакав…
Сніг шепотів мені крізь скло:
«То не сльоза була… Була любов…»
Приспів:
Не витримав тепла,
Не витримав кохання…
Та нескінченая вода
Залишилась між нами!
Його зима пішла
Не втримала кохання…
На все життя вона одна
Залишилась між нами…
2.Сміливо білим подихом летів
І близько прижимався, тихо мріяв…
Останнім бути не хотів,
Та на вікні писав «Нечий я!»
Сніг шепотів мені крізь скло:
«То не сльоза була… Була любов…»
Останнiй снiг
© Copyright: Елена Радькова, 2013
Свидетельство о публикации №113010509432
Свидетельство о публикации №113010509432
Рецензии