Львівський перон мерехтить через шлях,
Годинник проводжує в звОротню путь,
Дрібізжить залізничний швидкісний цвях,
І вночі у поїзді все не заснуть…
Подумки серце до міста летить,
Ринкова площа, вино, шоколад…
Зупинись, благаю, солоду мить!
Заспокій цей мелодіко-рейсовий лад.
Та все далі уносить пероном-перон,
Відштовшує тіло від серденька Львова…
Та ось зупинився нарешті вагон…
Сльозинка з очей… Що ж,Любий, я вдома!
Що ж...
© Copyright: Кристина Медина, 2013
Свидетельство о публикации №113010508724
Свидетельство о публикации №113010508724
Рецензии