Перевод Свидзинского

И ветер, и краски востока,                І вітер, і блискіт на сході,
И запах росы на заре,                І росяний запах зорі,
И розы жемчужным потоком,                Троянди потоком жемчужним,
И клён шелестит на дворе.                І явір шумить у дворі.

Томим ожиданьем рассвета,                Навіщо встаю на світанню?
Я чутко и трепетно жду                Чого я так трепетно жду?
Рождения звука и цвета                І звідки ця музика юна
В задумчивом старом саду.                В старому, сумному саду?

Приветствуя Солнца явленье,                Піду я до скель непорушних,
Я слышу с приходом зари                Приникну к горі кам'яній –
Как силой его притяженья                І скелі тремтять потаємно,
Колышутся недра земли.                Здригаються надра земні.

В дремоте, стирая границы,                І подих дрімливого степу
В мерцании звёздных ночей,                Томить мене, кличе вночі,
Сливается трепет зарницы                Я вийду – трепечуть зірниці,
С журчаньем подземных ключей.          Дзвенять таємничі ключі.

А утром – порывистый ветер,                А вранці – поривчастий вітер
Сиянье росы на заре,                І росяний блискіт зорі,
И роз аромат на рассвете,                Троянди потоками ллються
И клён шелестит на дворе.                І явір шумить у дворі.

                В.Свідзинський - 1927