Ч У Ж I

 
                1
 Промисловість  Україна  має,
 Потужні  надра,  чорноземи,
 Літаки  й  ракети  виробляє,
 Космічні  керуючі  системи.
 Підприємства   приватизували
 Через  дірки  в  законах  й  нори,
 За  кордоном  їх  пооформляли
 Як  власність  карликів – офшорів.
 Було  своє,  стало  чужим
 Свої  розділи  Неньку – Україну,
 Жадібний  її  зрадливий  син -
 Чужий  чужому  на  чужину.
                2
 Три  рази  пограбована  країна:
 На  власність,  на  доходи  і  податки,
 Олігархи,  обідравши  Батьківщину,
 Отримали  мільярдні  статки.
 Чужі  не  ті,  що  мовою  не  говорять,
 Не  ті,   що  бізнес  в  нас  розвивають,
 А  ті,  що  крадуть  і  офшорять,
 Українців  з  Батьківщини  витісняють.
 Не  в  расі  чи  в  нації   вина
 За  біду,  недолю,  зло,  страждання,
 Дві  державні  мови  чи  одна,
 А  в  чужому,  олігархічнім  пануванні.
                3
 Власні  вихідці,  з  свого  народу
 Діяльністю  ворожою  всією
 Чужі  народу  не  тілом  й  словом,
 А  сатанинською  душею.
 До  житла,  землі,  надр,  води
 Вони  ключі  вже  підбирають,
 Захоплять  власність  і  туди  ж -
 На  Кіпрі  їх  давно  чекають.
 Власність  Кіпру  на  мільярди  освятив,
 Що  олігархи  в  України  вкрали,
 Коли  Президент свій  підпис  учинив
 За  уникнення  подвійного  оподаткування*.
                4
 Три  річних  бюджети  України  передав,
 Позичив  перед  світом  у  Сірка  очі,
 Зрадив  народ,  вчетверте  обікрав,
 Нещастя  на  роки  довгі  напророчив.
 Свій  біжить  до  свого  по  своє,
 Чужий  в  чужому  чужина,
 Однаково - немає  Бога,  чи  він  є,
 Як  балом  править  Сатана.
          8. 11. 2012р., Київ
*Вцілому  для  легального  бізнесу  Угода  про  уникнення  подвійного  оподаткування  є

  прогресивним  актом.  Але  не  для України  з  її  особливостями  приватизації.

  Тут  власність української  держави  кримінал  оформив  на  компанії,  зареєстровані
 
  за  кордоном.  Нові  власники податки  платять  не  в  бюджет  України, а  там,  де

  зареєстровані  бувші  українські  підприємства,  практично  вся  крупна  промисловість
 
  України.  Більше  того,  через  трансферні  ціни  між  підприємствами  на території

України  і  власними  зарубіжними  компаніями   вони  левову  частку  доходу переводять

  за  кордон.  Це  і  є потрійне  пограбування  України.  Коли  ж  сам  Президент
 
підписує  за  таких  обставин  Угоду  з  Кіпром,  то  він  цим  узаконюї  власність

  держави – карлика  на  гігантську  бувшу  власність  України  на  суму

в  167 млрд.  доларів.  Тут  вже  пахне  національною  зрадою!