Ми е лиш вдих i видих
Ми є лиш вдих i видих,
Дійсність же – омана;
І все було насправді в небутті;
Миттєвий спалах тих,
Кого поцілувала
Різдва усмішка й смерті. Ми є ті,
На кого з карт злостивих
Ролі розкладала
Грайлива доля десь на самоті
І не цуралась. З праху спопелілих
Ліпила душі й миттю викрадала
Їх в небеса. Гадала на житті
І тішилась з змарнілих
Уже очей, із іскри, що згасала…
Ми лиш ті, що в своїй марноті
Від Божої сльози, що впала,
Є відблиском майнулим у бутті.
Павло Гай-Нижник
5 січня 2013 р.
Свидетельство о публикации №113010503388