Веч1р

Місяць волоокий,
Красень мідноокий,
Хлопець нежонатий,-
Сходить винувато...
   В зниклому прозорі
   Ледь тріпочуть зорі..
   В гаю, немов той грішник,
   Регоче пересмішник..
   Верба схилилась в лузі
   У чеканні тузі..
   В ставу вогнем багаття
   Мерехкотить латаття..
   Гоміном в степу куня
   Луною сюркіт цвіркуна..
Поволі трав стихає спів
І вечір щез у царстві снів...


Рецензии