Тут морем оточений острів,
та що за море?
Воно щоразу нахлинає
каже - так,
а потім - ні,
і знову - ні та ні.
і каже - так
в своїй блакиті
у морському бризі
Злютується - відмовить
знову - ні.
Не може буть сумирним
Воно повторює
Я море - звати морем
І - ляпаса по скелях
І коли вони непевності набрались,
то пестить їх
в них горнеться,
притлумить поцілунком.
В сімох зелених мовах
сімох зелених псів
чи тиграми в седмицю
а чи всіма морями сімомами
себе б"є в груди,
і бубонить своє ім"я
О Море,
це твоє ім"я
О друже океане
не витрачай часу
ачи води
так засумувавши
нам ліпше поможи.
І ти злиденний риболов,
людино побережна,
що в голоді і змоклий
нам ти наче ворог.
Не бий так люто,
Не гримай так сердито,
Розчини зелені комори
надай нам в руки срібляні дари
Дай нам сьогодні наших щоденних риб.
Ода морю - пабло неруда
© Copyright: Иван Славко, 2013
Свидетельство о публикации №113010407102
Свидетельство о публикации №113010407102
Рецензии