Вона як повітря прозоре і чисте!
П'яніючи жадібно її ти вдихаєш!
Засліплює очі, мов сонце лучисте,
І в озеро ніжності, ти поринаєш!
Сердечко милуєтся й горя не знає!
А сон не приходить, з вечора до рання!
І тільки душа все більш натякає,
Що то є любов, що то є кохання.
Ты знаєш любов ніколи не програє,
Вона, як мистетство, вона не змагання.
Коли в твоїх грудях вогонь запалає,
Тоді ти покинеш всі свої вагання.
Тепер зупинись, підійми в небо очі.
Ті хмари мережеві, мов коси дівочі.
А там десь за ними мабуть вхід у рай,
Та це лише мрії, але мрій і кохай.
Вона
© Copyright: Александр Живу, 2013
Свидетельство о публикации №113010404133
Свидетельство о публикации №113010404133
Рецензии
