так дивно - зорі горять на небі
(хоч за прогнозами дощ і хмарно),
і я б до тебе прийшла, далебі,
якби не знала, що все це марно.
а ненароком весна нахлине,
точніше спогади, біль і смуток...
до твого серця вже інша лине
(дізналась вчора з місцевих чуток)
...а я щаслива тепер. насправді,
вже опритомніла після зради,
в своєму мороку і безладді
я розібралась. не віриш? правда.
я тихо Богу вночі вклонюся,
що дав протриматись, не зламатись.
і вже до тебе я не вернуся,
та й ти не вздумай назад вертатись
не вернусь
© Copyright: Мария Карамнова, 2013
Свидетельство о публикации №113010300956
Свидетельство о публикации №113010300956
Рецензии