речі пам"ятають тепло рук і блискіт очей,
вони пам"ятають всю любов і ненависть, з якою їх дарували
значить, я - одна із твої речей,
коли я так чітко і болісно все пам"ятаю?
речі можна винести на смітник,
їх можна спалити чи просто сховати у шафу,
от тільки людей, куди б ти їх не помістив,
не забудеш, випиваючи вранішню каву.
не забудеш їх, ідучи повз мости,
сидячи в барі чи приймаючи теплу ванну.
люди - не речі, і від них так важко піти,
бо кожне прощання лишає по собі глибоку рану.
коли я - одна із твоїх речей,
один з вже прочитаних розділів твоєї життєвої повісті,
хай той, хто наші долі плете, пояснить, чому я не сплю ночей,
і нехай наша з тобою зустріч лишиться на божій совісті.
речi
© Copyright: Ватерина Колынец, 2013
Свидетельство о публикации №113010306649
Свидетельство о публикации №113010306649
Рецензии