Ми б разом били посуд
і до крові кусали б губи,
бо між нами солодка згуба
і не в силах сказати: "Досить!"
Ми б з тобою писали вірші
і палили б їх просто неба,
і нічого більше не треба,
і нема не землі більше інших.
Розірви мою душу на шмаття
і сховай в свому серці поглибше.
Може, тоді нам не стане гірше,
бо любов - то є дар і прокляття.
20 44
© Copyright: Ватерина Колынец, 2013
Свидетельство о публикации №113010306640
Свидетельство о публикации №113010306640
Рецензии