Iсторiя лиш про нас...
Ми посеред ночі,
Та спати не хочуть
Проміння в твоїх очах.
А губи дівочі
Крізь милі шепочуть
Відкинуть миттєвий страх.
Летим, немов птиці,
В обіймах крутиться
Без погляду злих вітрів,
Та знову не спиться
Вугільним зірницям
Незнаних сніговиків.
У білий сніг взуті
Оці дивні люди
Згубили мої думки.
Прогаяно будні,
Холодні й нечутні,
Але все не навпаки.
І знаю, що любиш,
Коханою будеш,
На те все потрібен час.
Самотні між вулиць
У сяйві цілунків -
Історія лиш про нас...
Свидетельство о публикации №113010301726