Не ти водив мене у поле,
не я плела тобі вінок.
Ті квіти - згадкою довколо,
допоки є оцей місток.
На зустріч йдемо щохвилини,
не зупиняйся ні на мить,
Хай легкий вітер дме у спину,
а в думці музика дзвенить
Грайлива, ніжна і натхненна,
веде дорогою до мрій.
Ще стільки кроків йти, напевно,
вони - найважчі, милий мій.
Та ти є сильний і сміливий,
несеш свій хрест у лоні гір
І усмішка твоя - щаслива,
хоч, йдеш бува, й наперекір
Життю, як прикрощі долаєш –
мужніють риси, м'язи рук,
Мов ті канати. Ти тримаєш
свій світ над прірвою розлук.
Чекання виправдане буде,
зустрічний шлях , мов , щедрий край
Іди вперед, мости - усюди,
назад - ніколи не вертай!
(2.01.13)
Йди назустрiч!
© Copyright: Елена Каминская7, 2013
Свидетельство о публикации №113010203179
Свидетельство о публикации №113010203179
Рецензии
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.