Розтане сніг…
Позлизує весна
Його з землі порепаного тіла.
І зазвучить мелодія пісна,
Мов селами відлуння пролетіло…
Той, ще глухий
(примара а не звук)
Його не видно, майже і не чути…
Але в грудях лоскоче, мов павук
Зимі давно плете підступні пута.
Як тая муха,
Попаде зима
В весни обійми теплі і яскраві.
Останній сніг, так просто…задарма
Струмочком заховається у трави.
І буде пісня скрипкою дзвеніть
Квітучим справжнім березневим дивом…
Не поспішай…
Зажмурся, хоч на мить,
Відчуй себе по-справжньому щасливим...
31.12.2012р.
Розтане сн г
© Copyright: Сергей Кононенко, 2012
Свидетельство о публикации №112123103185
Свидетельство о публикации №112123103185
Рецензии