Колись прокинешся...

Колись прокинешся, а поряд пусто буде.
І так захочеться без тями обіймати,
Від сліз вологі мої очі цілувати,
І будеш з відчаєм шукати мене всюди...

А я піду від тебе в ніч, глуху і темну,
В обіймах вітру буду битися й ридати,
Що ти не зміг мене довіку покохати,
Що я розбила сталий спокій твій даремно...


Рецензии
Вас із виру мені не під силу тягти,
Бо якщо й потону, так... не з вами...
*
Дуже сподобалося!

Расьяна   21.02.2013 21:21     Заявить о нарушении
Щиро дякую за розуміння, дуже влучно! З повагою,

Натко Катапуся   21.02.2013 22:34   Заявить о нарушении