У маревних думках неспок йних

Розриваюсь на дві половини:
Я не сам – розривають мене.
У маревних думках неспокійних
До грудей пригорнувсь України,
І Росія до себе горне.

Там і там я – чужий,  я – не рідний –
Відчуваю, я – син СССР.
У маревних думках неспокійних
Знаю – долі я кращої гідний,
Ще живий, ще поки я не вмер.

Бовваніє майбутнє зоряне…
Скрипнуть гальма – останній вокзал…
У маревних думках неспокійних
Затихає моє «форте…» п’яно :
Все, що мав, я сльозами сказав.

З України вій, вітре, в Росію,
В Україну з Росії повій.
У маревних думках неспокійних
Подаруй, ще живому, надію:
Там і там – не чужий, буду – свій.

Розриваюсь на дві половини
Я – покараний син СССР…
У маревних думках неспокійних
До грудей пригорнувсь України,
І Росія до себе горне.


Рецензии
Всё будет хорошо. И СССР восстановиться по другому конечно, но всё будет хорошо.

Дмитрий Шарко   30.12.2012 16:05     Заявить о нарушении