...знову ти...і знову фрази
що вирують в голові безладно
і факти, згадки...і пам”ять емоційна...
все ніби знову, і не можу вже спокійно
я просто жити...
Бо твій голос, і зачіска дебільна...
Манера говорити.....
Ти постарів вже...
А дівчата все молодші....
Я теж хотіла... чого брехати...
Дурне щось на стіні писати,
Що люблю тебе назавжди....
І я щаслива – завдяки тобі....
І бла-бла-бла....
Коротше, все що написала вже вона...
А перед нею ще одна....
Це ніби вся вселенська злість і біль
В одному імені – Андрій....
Це ніби весь парад емоцій...
При погляді на твоє фото...
Ти моя муза....я не хочу більше таку музу...Прощай мій біль....ой.. тобто, Прощай Андрій.....
***
© Copyright: Лилллит, 2012
Свидетельство о публикации №112122808294
Свидетельство о публикации №112122808294
Рецензии