так у свiтi повелося
мені здалося,
що новий світ відкрився на моїх долонях.
я забула що таке осінь.
іди сюди,
я тебе зацілую
зимніми чарівними посмішками,
що розквітають
маками
на яблунях
і ховаються
у твоїх чарівних, ніби померти, скронях.
-
все-таки,
я кожен з цих бутонів знаю на дотик.
я розквітаю кожним з них.
дурманіють, як китайський опіум,
осипаються рожевим димом
на сумлінно тримтячий під ногами
осиновий сніг.
-
він ні на чий інший не схожий,
твій
трохи мінорний
подих.
може мені здалося,
може
то вітер
заплутався в волоссі,
але між нами відкрився новий світ.
немає таких
жодних.
Свидетельство о публикации №112122801224