так у свiтi повелося

коли я тебе побачила,
мені здалося,
що новий світ відкрився на моїх долонях.

я забула що таке осінь.

іди сюди,
я тебе зацілую
зимніми чарівними посмішками,
що розквітають
маками
на яблунях
і ховаються
у твоїх чарівних, ніби померти, скронях.
-

все-таки,
я кожен з цих бутонів знаю на дотик.
я розквітаю кожним з них.

дурманіють, як китайський опіум,
осипаються рожевим димом
на сумлінно тримтячий під ногами
осиновий сніг.
-

він ні на чий інший не схожий,
твій
трохи мінорний
подих.

може мені здалося,
може
то вітер
заплутався в волоссі,

але між нами відкрився новий світ.

немає таких
жодних.


Рецензии