Не ходiть самi гуляти...
Жили в селищі під хатой
Два маленьких мишеняти:
Мишка Тімка й мишка Рома,
Не сиділося їм вдома.
Все любили мандрувати
І усе хотіли знати.
А цікавими були…
Що ж ти хочеш: малюки!
Якось от пішли із дому
Мишка Тіма й мишка Рома.
В кожну дірку носа пхали,
Й якось вийшло заблукали.
Ось вже й сонечко сідає,
А вони де дім не знають.
Зажурились мишенята.
Їм згадались мама з татом.
Рома вже втирає очі:
- Я до мами з татом хочу.
Та й Тимко не відстає:
-Де ж ти, ліжечко моє.
А тим часом Мурчик – котик
Йшов до дому із роботи.
Чує враз, хтось ніби плаче.
-Хм…Подивимось,одначе.
Лізе Мурчик у кущі.
-Що, злякались, малюки?
-Ну кажіть, що за біда,
Заблукали, може? -Да –а-а.
-Так, сидіть,мене чекайте.
Та дивіться, не тікайте.
Я візьму велосипед.
Ех, права б мені й мопед…
Кіт відвіз малят додому.
Ох зраділи ж Тіма й Рома!
Мама їх нагодувала.
А Мурка ж як вихваляла!
Отож, слухайте, малята:
НЕ ХОДІТЬ САМІ ГУЛЯТИ!
Добре, стрівся добрий кіт,
А то був би з вас обід.
Свидетельство о публикации №112122608306