Куди подалась? Зустріне ж бо десь хто?
На серці що має? У думках своє?
Образу зазнала? - почути б відверто.
Кому віддала вона серце своє?
Юнак виглядає і держить, що має:
Малюнки на кедах і пару квитків.
А в думках кохану все ще обіймає,
Чекає від неї уперто листів.
...Колись був юнак. Розбіглись дороги.
І доля все більше вела в інший бік.
Пробігли роки (не держуть вже ноги),
Лише зосталося лічити свій вік...
Хотілось би бачити!.. Як її доля?
Не відав, не знав, чи щаслива, і з ким.
Давно підкорився: на все Божа воля,
І все, що тримає - з Його ж бо руки.
26.12.2012
Натхнення від Андрія Титка:
http://www.stihi.ru/2012/06/15/662.
Картина із Яндекса.
Хотiлось би побачити
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2012
Свидетельство о публикации №112122607396
Свидетельство о публикации №112122607396
Рецензии