Приголуб мене, коханий

(селищу нашої юності – Жовтневому)

Десь в Жовтневім вже каштани
Манять свічами в світ казки,
Приголуб мене, коханий –
Так жадає серце ласки!

Вдвох укупочці полинем
У Волинськії світанки,
Там суцвіттям горобина
Солов’ям  плете альтанки.

З них несеться крізь кордони
Спів птахів до вод Йорданських,
Завмирають терикони –
Охоронці снів шахтарських.

Бо немає меж для пісні,
Як немає їх в коханні!
Пригорнуся тісно-тісно –
Наших весен сни жадані!


Рецензии
так приголубив таки?)
http://www.stihi.ru/2012/06/15/662

Роман Новико   26.12.2012 14:44     Заявить о нарушении
Таки ТАК! Дякую. Я тут лише на хвильку, але заглянула на сторінку, яку Ви, Романе, запропонували. Відверто написано, хвилює. Трішки не розумію "Роман (?) - Андрій (?)", та вже лечу. Наснаги Вам та гараздів!!!

Валентина Чайковская   26.12.2012 16:24   Заявить о нарушении