Тобi

О, як горить, палає слід!
Як манить полум’ям пекельним!..
А ти мовчиш – як сотні літ,
Мільйони літ мовчали скелі...

Злетіти серцем до зірок.
Нехай на хвилю станем квити –
За ноги, стерті до кісток,
За полум’я – червоні квіти...

Догнати, трепетом руки
Торкнутись... глянути у вічі...
Солодким стогоном п’янким
Припасти, випити обличчя...--

І вмерти в соромній вині,
Розкривши крила, як медалі...
А ти далекий, мов у сні...
А може, й далі...
                ...трішки далі...


Ілюстрація із Інтернету


Рецензии
...але не зовсім в забутті...
В думках коханої - навіки
Пливуть приречені, мов ріки
І залишаються в житті...
І погляд і твоя рука,
І слів твоїх остання спрага...
Солодкий спомин...і наснага
Така пекуча і гіркА...

Ви не проти, якщо я спробую перевести ваш чудовий твір..?
З Новим Роком!

Саша Сухой   31.12.2012 07:41     Заявить о нарушении
Чудовий експромт! Дякую, шановний Сашо, за таку увагу до мого вірша. Звичайно, не проти. З Новим роком!

Надежда Еременко   31.12.2012 17:24   Заявить о нарушении
Здравствуйте! С Новим Роком!

***
Колысь я дэвонька мовчу
Имэй виду - тоби хочу...

Любви и счастья!

Андрей Чекмарев   01.01.2013 16:06   Заявить о нарушении
Спасибо, Андрей. Вам тоже -- любви и счастья! С Новым годом!

Надежда Еременко   01.01.2013 22:40   Заявить о нарушении