Стояла обнаженной под дождем. Русалка Лая
Стояла обнаженной под дождем,
где шелестел седой старинный дуб,
а дождь хлестал по телу, как бичом,
касался рук, заледенелых губ.
А за спиною ты меня жалел,
прикрыть мою стараясь наготу,
но, чувствуя единство наших тел,
я знала: у другой тебя краду.
С печальною улыбкой на губах
тебе шептала: "Больше не твоя".
И под дождем тем разбивалась в прах
жизнь грешная, распутная моя.
Текст оригинала:
Оголена стояла пiд дощем,
Де шелестів старезний сивий дуб.
А дощ по тілу бив, немов мечем
Торкався рук і зледенілих губ.
А за спиною ти мене жалів,
Ховаючи руками наготу.
Я відчувала все без зайвих слів,
Хоч знала, що отак - чуже краду.
З усмішкою і жалібним плачем
Я шепотіла: "біль-ше-не-тво-я"
І розбивалось навпіл під дощем
Гріховне та розбещене життя.
Свидетельство о публикации №112122500938