Ганна Осадко. Четверг

          Ганна Осадко.


           ЧЕТВЕРГ.

      Глеб Ходорковский (перевод)


                " Я умру в Париже вечером в четверг..."
                Сесар Вальехо.


        "Четверг - рыбный день" -
         это один из нерушимых тезисов моего идиотского мировоззрения,
         что-то  вроде "миру мир" или "дважды два - четыре";
         осталось всё неизменным,всё как в детстве, тогда, в пионерском лагере,
         только стало  больше опыта, долга, да складок в твоём рюкзаке,
         А  Сесар Вальехо так и остался строчкой в девичьей памяти,
         где он умер, когда от чего и зачем - гром его знает,
         и, в конце-концов, какя тебе теперь разница?

      ...Заблудиться в  в заулках супермаркета "Сельпо"
         утомлённой овцой с корзинкой пластмассовой
         и остановиться, словно найтись, у большого аквариума
         в рыбном отделе,
        "двадцатипроцентная скидка на любую живую рыбу!
         Налетайте!"

      ...Чужой малыш стоит приткнувшись носом к стеклу,
         а с той стороны на него смотрят  о н и
         толстолобики, карпы, щуки и раки в мутной мёртвой воде...

         и тогда продавщица опытной Мойрой забрасывает сачок,
         кое-как делает вырыбку:
        "кто следующий?" - такая упрямая!
         и бабища дебелая, мать того малыша,
         морщит нос - " эта щука какая-то не такая,
         дайте другую, вон ту, с чешуёю не содранной"...
   
      ...ловля идёт,- ни одна не спасётся!,- ни первая, ни последняя -
         обреченЫ - нечистый четверг уже на своём рубеже,
         мутно глядят  и видят - остры, как выстрел,ножи
         в грязных руках палачей
         пахнущих смертью, рыбьей кровью и сладковато - тиной.
    
         Сесар Вальехо, непрочитанный мною,
         кроме одной идиотской строчки,
         ты на том свете молчишь, как немая рыба,
         ты знаешь - не дрогнет рука- то ли Мойры, то ль продавщицы - ,
         что примет нас в объятья свои четверговая река,    
         в Париже, в Сельпо, в Тернополе, на Карибах,

         и этот НЕКТО, ТОТ, что стоит за стеклом,
         со списком продуктов на вечер, с корзинкой и кошельком,
         выберет - специально,от нечего делать, или просто так, между прочим -
         тебя -
         и пальцем покажет:
        "эту, пожалуйста"...


                *   *   *
         

               четвер


            Ганна Осадко
                "Я помру в Парижі в четвер увечері".
                Сесар Вальєхо

"Четвер - рибний день" - одна з непорушних тез мого дурного світогляду,
щось на зразок "миру мир" або "два на два - чотири";
так нічого і не змінилося, все як тоді, у дитинстві, в піонерському таборі,
хіба що більше обов"язків, досвіду та зморщок у твоєму заплічнику,
Сесар Вальєхо так і залишився єдиним рядочком у дівочій пам"яті,
де він помер і коли, від чого й навіщо - грім його знає,
та яка тобі, врешті, тепер різниця?

...Заблукати в завулках супермаркету "Сільпо" втомленою вівцею з пластмасовим кошиком
і зупинитися-як знайтися біля великого акваріума в рибному відділі,
"двадцятивідсоткові знижки на всю живу рибу, налітайте!"

...чужий малюк стоїть, притулившись носом до скла,
а на нього з тамтого боку дивляться в-о-н-и -
коропи, товстолоби, щуки і раки у мутній_аж_мертвій воді...

тоді
продавчиня, як мойра досвідчена, закидає сак -
сяк-так робить вирібку "хто наступний?" - така уперта!
і дебела бабера, матінка малюка,
кривить носа - "ця щука якась така_не_така,
дайте оту, в якої луска не здерта"...

лови тривають - і не врятується жодна! - ні перша, ні та остання,
бо приречені, бо нечистий четвер уже на своїй межі -
дивляться скаламучено на гострі_як_постріл брудні катівські ножі
у риб"ячій крові, що пахне наглою смертю і трохи солодко - тванню...

Сесаре Вальєхо, непрочитаний мною окрім одного дурного рядка,
ти мовчиш з того світу, далекий, чужий, як німотна риба,
ти ж бо вже знаєш - що не здригнеться її - продавчині та мойри - міцна жіноча рука,
що кожного з нас прийме в обійми своя четвергова ріка,
в Парижі ачи в Сільпо, в Тернополі чи на Карибах,

і Хтось - хто стоїть за склом -
з кошиком, гаманцем і списоком продуктів на вечір,
вибере - спеціально_знічев"я_випадком_чи так, до речі -
тебе -
і пальцем покаже -
"Оцю, будь ласка"....


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112050709695


Рецензии
Поэзия незабываемого ... незабвенного ..Вот ведь можно то же самое прозой в одну строку записать. А эффекта не будет.
С уважением,

Исаков Алекс   25.12.2012 13:08     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.