А небо раєм плакало!Сміялася весна!
Із грішного- проклятого, заквітлого життя.
Барвистим пеклом злилося з водою мимохідь
Принишкло пташкою сіренькою.І зникло просто вмить.
Вовками вились думоньки над долею-зими,
Шукали в Бога прихистку й тікали від пітьми,
Зловтішно посміхалися над скупістю життя
І пепелом встелялося захмаренне буття.
Вовками вились думоньки над долею-зими
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2012
Свидетельство о публикации №112122405298
Свидетельство о публикации №112122405298
Рецензии