Божевільно короткі миті,
Що ілюструють примарний спокій.
Я одна у цілому світі,
Я з тобою, але одинока.
Я і є самотність твоя недопита,
Доказ, який ти вперто приховуєш.
Я втратила здатність тебе любити
Так, як ти на це заслуговуєш.
Витік романтики, вибух думок.
Це стосується кожного – і нікого.
Здається, віддаляє нас кожен крок,
А ми ж ніби йдемо назустріч і в ногу…
Ранок зимовий засліпить снігом,
Пластирем білим заліпить рани.
Скільки чекати, що скресне крига,
Якщо СЕРЦЕ крижинкою стане?..
finished 17.12.2012
Божев льно коротк мит
© Copyright: Маргарита Олейник-Локай, 2012
Свидетельство о публикации №112122401178
Свидетельство о публикации №112122401178
Рецензии