Дощ іде, на душі смуток,
Я пригадую твої руки...
І в очах твоїх пристрасть бачу...
Чи відверто це, чи необачно?
На папері стоїть запитання,
Мовчки вгадую я бажання.
А чи будемо ми цілуватись?
Чи зуміємо це цінувати?
Несподівано все й загадково,
Тільки погляд - не треба ні слова,
Відчуття лише дотику рук -
Ось де сутність таємних наук.
Два життя і два різних полюси,
Пара губ і злиття у голосі.
Що це сон чи міражні бачення?
Чи на довго наші побачення?
Чи на довго гра розпочата?
І кінець, коли є початок,
Може буть у такому сюжеті,
Мов обірвана плівка в касеті.
Що це, збіг, а чи випадковість?
Розпочатий роман чи повість?
І один лише тільки час
Все вирішує згодом за нас.
Що у душах своїх тамуємо...
І від чого потім сумуємо...
А Реальність - це також відносно?
Все в житті не буває так просто...
Дощ
© Copyright: Лю Нели, 2012
Свидетельство о публикации №112122303758
Свидетельство о публикации №112122303758
Рецензии