Довірилась... Осталася самотня.
Не вабить море і пташиний щебет.
Палкі цілунки - двісті, може сотня,
Не схвалені Владикою у небі!
Лиш спомини на шиї, як жарини.
Любов... А чи була? Тремтячі вії...
Не в радощах, а в смутку твої днини.
Розбилися ущент дівочі мрії.
Вночі блукала... - Де був страх Господній?
Ти віддалася в руки лиходію!..
Покайся перед Богом вже сьогодні,
Простить твій гріх, отримаєш надію,
Надію на майбутнє своє щастя,
На зустріч з тим однісіньким коханням!
Ти вір лиш в те, що в тебе усе вдасться.
Забудеш з часом про своє страждання.
22.12.2012
Натхнення від Ніки Вербинської:
http://www.stihi.ru/2012/10/24/601
Картина из Яндекса.
Забудеш про страждання
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2012
Свидетельство о публикации №112122206759
Свидетельство о публикации №112122206759
Рецензии
Благодарю,Людочка! Чудесно получилось! вы мастер экспромтов.
Ника
Ника Вербинская 22.12.2012 22:51 • Заявить о нарушении
Ника
Ника Вербинская 22.12.2012 22:51 • Заявить о нарушении
Спасибо, Никочка, за оценку - похвалу! У меня скорее всего такой дар - когда я читаю других авторов, Бог даёт мне увидеть какую-то фразу или слово, которые дают толчок к написанию нового стихотворения. Я ведь без Бога ничто. Стихи - это одно из моих служений на ниве Божьей.
С теплом, Люда.
Людмила Дзвонок 23.12.2012 17:51 Заявить о нарушении
С теплом, Люда.
Людмила Дзвонок 23.12.2012 17:51 Заявить о нарушении