Псалмы Давида. Псалом I. Лина Костенко

 Перевод

Блажен тот муж и сердцем и умом,
Который в мыслях не ползет ужом.
И в стороне от нечестивых плутней
Всегда стоит, и в праздники, и в будни.
Не опорочит он себя обманом
В речах лукавого не сыщет манны.
Не променяет совесть на еду, -
Душа его у Бога на виду.
Блаженный муж в делах своих разумен,
И пусть все говорят, что он безумен,
Но средь людей ему не одиноко,
Как дерево он станет над потоком.
Наполнив соком новые плоды,
С плодов крылатых высеет сады.
Тогда ему ни слава, ни хула
Во век не смогут надломить крыла.
А кто от правды станет на полметра,
Полумертва того душа и тщетна.
Не будет смысла в ней, не будет силы,
Лишь немота, как пустоты мерило.
Кто херувимский ладан жечь готов
На многоликих правящих божков,
Тот, хоть умрет с набитою мошной,
Но с нищей, воробьиною душой.
В какие б не пошел земные дали,
Дожди размоют след его сандалий.
Ведется так у Господа издревле:
Путь нищего – он опрокинут в землю.

Оригинал:

Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий вовік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.
І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.
І не зміняє совість на харчі, -
душа його у Бога на плечі.
І хоч про нього скажуть: навіжений,
то не біда - він все одно блаженний.
І між людей не буде одиноким,
стоятиме, як древо над потоком.
Крилаті з нього вродяться плоди,
і з тих плодів посіються сади.
І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.
А хто від правди ступить
на півметра, -
душа у нього сіра й напівмертва.
Не буде в ній ні сили, ні мети,
лиш без'язикі корчі німоти.
І хто всіляким ідолам і владам
ладен кадити херувимський ладан,
той хоч умре з набитим гаманцем, -
душа у нього буде горобцем.
Куди б не йшов він, на землі і далі,
дощі розмиють слід його сандалій.
Бо так воно у Господа ведеться -
дорога ницих в землю западеться!