Л1тали
Літали так виско,
що боляче було , падати вниз.
Посміхались,, так широко,
що злість безжально падала ниць.
Були так далеко, де навіть
не має кінця...
Кохали беземежнно,
ніби то була весна...
Червоне мережево ,
ти на снігу розстели.
Забудь обержність,
мене ти закутай туди.
( M.S)
Свидетельство о публикации №112122200145