Коли кохання наче страх

Кристина Новикова 4
Коли кохання наче страх
Заставляє кров бурлити,
Як від бажання зносить «дах»
Істину приносить слову «жити»

Як поцілунок будить тіло
Смак насолоди на вустах,
Як очі розглядають сміло
Струм, що проходить по тілах.

Серце, кров, пульсують в унісон
Непідвладні ми Морфею,
Не здолає, безсилий з нами сон
Ми в обіймах під зорею.

Вона тінь небесну кине
Любов нашу осяє,
Душа у вись до неї лине
А тіло тут – стогне і палає.

А коли підкоримо вершину
Щоб поглянуть в твої очі,
Я на мить тебе покину
Що мені палають серед ночі…


© Copyright: Кристина Новикова 4, 2012
Свидетельство о публикации №112122210742
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Кристина Новикова 4
Рецензии
Написать рецензию
дуже красивий вірш, мені дуже сподобався, ти розумничка

Наталия Шигачева   31.03.2013 16:05   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Кристина Новикова 4