Якщо ти житимеш пізніше, після того
Коли земля кістки мої покриє
То не суди вірші ці строго:
Читай і відчувай, як від любові серце ниє.
Їх порівняй з шедеврами своїх поетів,
І хоч моя майстерність буде невисока,
Ти збережи мої вірші не за красу куплетів,
А за любов щиру і почуття глибоке.
читай, я буду вдячний затаке признання:
«Ох, якби Муза оцього поета в наші часи жила,
Навчила б цінувать не стиль куплету,
А справжні і глибокі почуття.»
Поет помер. Вірші складають інші,але читаємо його й тепер.
Бо після нього ще ніхто так не любив,тому поет він вічний.
Сонет 32. В. Шекспiр
© Copyright: Татьяна Троцкова, 2012
Свидетельство о публикации №112122210342
Свидетельство о публикации №112122210342
Рецензии