Ти більше над провиною своєю не журись.
В троянди-колючки,в криниці -мутне дно,
На місяцеві і на сонці -плями,придивись.
Черви солодкий пуп’янок їдять давно.
Всі роблять помилки, я навіть зараз помиляюсь-
Принижую себе і виправдовую твої гріхи.
Перед всім світом я за гріх твій вибачаюсь.
Молюсь за тебе. Насправді треба, щоб молився ти.
Доказую, що начебто є сенс в твоїх гріхах,
І замість ката твоїм я буду адвокатом-
Я проти себе сам,як розказати на словах,
Яка війна в душі,в ній болю забагато.
Я виправдовую тебе, цим самим я грішить допомагаю.
Грабуєш мою душу знов,а я немов сліпий не помічаю.
Сонет 35. В. Шекспiр
© Copyright: Татьяна Троцкова, 2012
Свидетельство о публикации №112122210300
Свидетельство о публикации №112122210300
Рецензии